bobove-zernyatko

Бобове зернятко

Для дошкільного віку

Українська народна казка

Жили собі на одному подвір’ї півник і курочка. Курочка яєчка несла, а півник зернятка збирав і курочку годував. Рився якось півник та й вирив великий біб. Зрадів дуже, кличе до себе курочку:

— Ко-ко-ко, курочко, ко-ко-ко, йди з’їж бобове зернятко!

— Ко-ко-ко, півнику, їж сам!

Дзьобнув півник зернятко та й удавився. Кличе курочку:

— Сходи, курочко, до річки, попроси води напитись.

Побігла курочка швиденько до річки та просить:

— Річко, річко, дай мені води, мій півник удавився бобовим зернятком!

Річка говорить:

— Добре, курочко, дам. Тільки сходи до липки, попроси листок, тоді дам води для півника.

Побігла курочка швиденько до липки та й благає:

— Липко, липко, дай мені свій листок! Віднесу його річці, річка дасть води півнику напитись, півник удавився бобовим зернятком!

Липка говорить:

— Добре, курочко, дам. Тільки сходи до дівчини, попроси нитку, віти підв’язати.

Побігла курочка до дівчини. Бачить, сидить дівчина на лавці, куделю пряде. Просить її курочка:

— Дівчинко, дай мені нитку! Віднесу її липці, липка дасть листок, віднесу його річці, річка дасть води півнику напитись, півник удавився бобовим зернятком!

Дівчинка відповідає:

— Добре, курочко! Шкода мені твого півника. Тільки от бачиш, люба, не можу я свою роботу закінчити, щоб тобі допомогти. Ти сходи до гребінників та попроси для мене нову гребінку, куделю чесати. Я нитку спряду, тоді тобі дам.

Прибігла курочка до майстрів-гребінників та й молить їх:

— Гребінники, дайте мені нову гребінку! Я віднесу її дівчинці, дівчинка дасть мені нитку, віднесу нитку липці, липка дасть листок, віднесу листок річці, річка дасть води півнику напитись, бо півник удавився бобовим зернятком!

Гребінники відповідають:

— Добре, курочко, дамо. Тільки сходи до калачників, попроси гарячих смачних калачів. Калачів поїмо і тоді дамо тобі нову гребінку для дівчинки.

Побігла курочка до калачиків:

— Калачники, калачники, дайте мені гарячих смачних калачів! А я віднесу їх гребінникам, гребінники дадуть гребінку, віднесу гребінку дівчинці, дівчинка дасть мені нитку, віднесу нитку липці, липка дасть листок, віднесу листок річці, річка дасть води півнику напитись, мій півник удавився бобовим зернятком!

Калачники уважно вислухали курочку, та й говорять:

— Сходи до дроворубів, нехай дадуть нам дров, піч розтопити. Тоді дамо тобі гарячих калачів.

Побігла курочка до дроворубів.

— Дроворуби дайте дров! Віднесу їх калачникам, вони дадуть калачів, віднесу калачі гребінникам, гребінники дадуть гребінку, я віднесу ту гребінку дівчинці, дівчинка дасть мені нитку, віднесу нитку липці, липка дасть листок, віднесу листок річці, річка дасть води півнику напитись, бо півник удавився бобовим зернятком!

Пожаліли дроворуби курочку. Дали їй дров. Віднесла курочка ті дрова калачникам. Дали калачники смачних гарячих калачів. Віднесла ці калачі гребінникам. Гребінники калачів наїлися і дали для дівчинки нову гребінку.

Віднесла курочка нову гребінку дівчинці, дівчинка допряла куделю і дала нитку. Віднесла нитку липці, липка дала листок. Віднесла курочка липовий листок річці, дала річка води. Принесла курочка воду півнику. Півник водички напився і проскочило зернятко у горлечко.

Зраділа курочка, що її півник одужав. І розповіла йому про свої пригоди.

А півник вислухав курочку та злетів на паркан. Заспівав на весь голос, навіть на тому краю села було чути:

— Кукуріку! Курочка — молодець!

От і казочці кінець, а хто слухав молодець!