solodka-hatka

Солодка хатка

Для дошкільного віку

Павло Глазовий

Якось бігло ведмежатко
Та й натрапило на хатку.
Стоїть вона на льоду,
Уся в цукрі і меду.

Дах примерзлий, не прибитий,
Весь морозивом покритий
Двері зроблені з млинців,
Стіни — з білих буханців.

— Осьде жити буду я!
Осьде хатка моя!
— Ведмежатко сказало.
Потім дах облизало,

Поковтало буханці
І поїло всі млинці…
Тепер плаче сидить:
— Де ж я, де ж я буду жить?