Казки, легенди та байки для дітей українською мовою
Англійська народна казка
Жили собі король з королевою. У короля була своя дочка, а в королеви — своя. Королева дочка звалася Енн, а королевина — Кейт. Енн була вродливіша, ніж Кейт, а проте зведені сестри любили одна одну, як рідні. Але королева зненавиділа падчерку за те, що та була гарніша за власну дочку, й вирішила зурочити її. Пішла вона до пташниці — а та вміла відьмувати — й загадує:
Російська народна казка
Жили собі дід і баба. Було в них три дочки.
Старша й середульша – чепурухи, витівниці, а молодша – мовчазна смиренниця.
У старших дочок сарафани картаті, підбори точені, намиста золочені. А в Марійки сарафан темненький, та оченята світленькі. Вся краса в Марійки – руса коса, до землі спадає, квіти зачіпає. Старші сестри – білоручки, ледащиці, а Марійка зранку до вечора все за роботою: і в хаті, і в полі, і в городі. І грядки поле, і скіпки коле, корівок доїть, качок годує. Хто що попросить, усе Марійка приносить, нікому не скаже слова, усе зробити готова.
Шарль Перро
Один мірошник залишив у спадщину трьом своїм синам тільки млин, осла і кота. Сини швидко поділили спадщину: старший забрав собі млин, середній одержав осла, а меншому дістався кіт. Менший брат дуже засмутився.
— Мої брати,— казав він,— зможуть чесно заробити собі на хліб, якщо житимуть разом. А мені, бідолашному, коли я з’їм кота і зроблю рукавички з його шкури, лишиться тільки померти голодною смертю.
Кіт почув ті слова, але нітрохи не збентежився.
Французька народна казка
Солдат Ля Раме повертався з війни додому. Весело й бадьоро йшов він дорогою, радіючи, що невдовзі побачить рідний дім і стару матір. Випало йому по дорозі пробиратися через дрімучий ліс, і тут, у лісі, здибав він вовка, орла та мурашку. Всі троє сиділи на землі коло вбитого ягняти й сперечалися, як-то їм по справедливості розділити поживу. Довго сперечалися, та так ні до чого й не дійшли. Бо коли поділити здобич порівну, то вовкові буде мало, орлові якраз у міру, а мурашці забагато.
Російська народна казка
В якомусь царстві, в якомусь государстві жив собі солдат.
Служив він довго і чесно, а життя солдатське було важке гірке. Набридло, нарешті, солдату і почав він думати — якби йому зі служби піти та іншим ділом зайнятись.
А в цей час саме від царя наказ приходить. Пише цар: «Вибрати з усіх солдатів найсправнішого і найчеснішого і надіслати в палац для особливої царської служби».
Французька народна казка
Жив колись у наших краях один бідний селянин, і був у нього син. Син як син, недурний хлопчина, тільки що не лежала його душа до селянської роботи. От і надумав батько відвезти сина в місто — хай, мовляв, побачить, що там люди роблять, роздивиться, та й вибере собі якесь ремесло, щоб до серця було.
Французька народна казка
Жила собі на світі дівчинка Орсан. Не мала вона ні батька, ні матері. Збирала сирітка в лісі ягоди, гриби та квіти, продавала багатіям — тим і заробляла собі на хліб.
Якось восени, заблукавши в хащах, Орсан наступила на чарівну траву. Кольором схожа на золотаве полум’я, трава вночі випромінювала світло, а вдень від неї падала тінь. Але людське око цього не помічало. І той, хто наступав на цю траву, міг зробити ще тринадцять кроків, а потім умить забував, куди і чого йшов, і лиш блукав, блукав, блукав…
Англійська народна казка
Жили-були троє братів: Джек, Том і Біл. Біл був старший, Том — середній, а Джек — наймолодший. Вони працювали в полі далеко від дому, і кожен по черзі лишався готувати обід.
Першого дня лишився Біл, старший із братів. Засмажив Біл м’ясо над вогнем, зварив ріпи, картоплі, приготував усе, як годиться, й просурмив у ріг, — в той час ще не було дзвіночків, щоб скликати на обід.
Тільки-но він просурмив, як з видолинка з’являється дідок
Англійська народна казка
Колись у давнину на фермі побіля Тавістока працювали дві дівчини: Бет і Моллі. А ви вже знаєте, що у давні часи у всьому Девонширськохчу графстві чи й віднайшовся б хоча один дім без домовика чи, як їх ще називали, брауні.
Українська народна казка
Де не жив, а жив на світі бідний чоловік. Не мав він ніякого майна, крім маленької хатинки, нивки і двох чорненьких кудлатих воликів. Забув я сказати, що мав він ще й жінку та цілу громаду дітей. І сам не знав, скільки їх в його тісній хатині пищить, верещить, просить їсти.