Для молодшого шкільного віку
Індійська народна казка
У ветхому курені на березі річки жили собі старий і стара. Перебивалися сяк-так: старий рибу в річці ловив, а стара ту рибу варила чи смажила. Як не щастило зловити нічого, то й голодні сиділи.
Чарівні казки
Бідний чоловік та його сини
Для молодшого шкільного віку
Українська народна казка
Жив собі бідний чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршого звали Петром, середульшого Гаврилом, найменшого — Іваном.
Коли хлопці підросли, батько покликав їх до себе й каже:
— Старий я, діти мої, не можу вас прогодувати. Ви вже виросли, ідіть собі в світ, шукайте роботи. Та за рік повертайтеся додому. Хто з вас найбільше заробить, той і залишиться при мені.
Чарівний перстень
Для молодшого шкільного віку
Індійська народна казка
Жив на світі купець, і було в нього двоє синів. Коли купець помер, молодший син почав гуляти, веселитися, гроші батькові розтринькувати. А старшому братові те не подобалось. «Так він усе добро за вітром пустить,— думав він.— Ні дружини, ні дітей у нього немає, а я людина сімейна, статечна. Якщо й далі так буде, доведеться мені з торбою по світу йти… Краще відділюся від нього, поки не пізно».
Летючий корабель
Для молодшого шкільного віку
Українська народна казка
Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі нові білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він, знай, на печі у просі сидить, у чорній сорочці. Як дадуть, то й їсть, а ні, то він і голодує. Аж ось пройшла чутка, що так і так, прийшов такий царський указ, щоб зібралися до царя всі на обід, і хто зробить такий корабель, щоб літав, і приїде на тім кораблі, за того цар дочку віддає.
Чарівне горня
Для молодшого шкільного віку
Індійська народна казка
Один бідний селянин — звали його Сомілака — працював на багатія день і ніч, а жив упроголодь, їв саме товчене листя та корінці. Від голоду він ледве ноги тяг, а жінка його й зовсім заслабла. Якось і каже вона чоловікові:
Русалочка
Для молодшого шкільного віку
Ганс Крістіан Андерсен
Далеко, у відкритому морі, вода така синя, немов пелюстки волошок, і така прозора, ніби найчистіше скло,— проте й глибоко там! Жоден якір не дістане дна. Багато дзвіниць довелось би поставити одна на одну, щоб верхня могла вистромитися з води.
Розумна шапка
Для молодшого та середнього шкільного віку
Микола Зінчук
Був собі в одному королівстві великий чиновник. Його посадили в чиновницьке крісло за грізний погляд очей і залізне горло. І за те, що ретельно виконував усі повеління короля. А розуму в нього було обмаль, і він це сам розумів.
Собачий правитель
Микола Зінчук
На одному далекому острові жив щасливий народ. Не то щоб дуже щасливий був, але жив непогано. Повного щастя ніде нема і не може бути. Щастя і нещастя поряд. Сьогодні ти щасливий, а завтра недоля прийшла. Тож і на тому острові не всі були задоволені своїм становищем. Жили там люди в гарному кліматі і в достатку, але деяким хотілося ще кращого життя.
Хлопчик з горішка
Микола Зінчук
Тато змайстрував Василькові дерев’яну шаблю. Хлопчик почепив шаблю до бока і гордо пройшовся вулицею, щоб усі бачили, який він герой. Але що так ходити вулицею! Йому хотілося вчинити щось незвичайне. «Піду-но я в ліс», — подумав Василько і звернув на стежку, що вела до лісу.
Снігуронька і зайчики
Микола Зінчук
Уночі зайці погризли кору молодих яблуньок. Вранці тато вийшов надвір і зразу побачив світлі плями на тонких яблуневих стовбурцях. І навкруги на снігу заячі сліди.
— Я їм дам, — сказав тато і пішов купувати набої до мисливської рушниці.