tsyatskovanyj-lev

Цяцькований Лев

Для молодшого шкільного віку

Олександр Лук’яненко

Усе було б гаразд, якби Левові не сказали, що він — цар звірів.

«Гм,— зміркував Лев,— коли я цар, то й вигляд у мене має бути царський. Треба якнайпишніше прикрасити свою стару шкуру…»

Подбати про царське вбрання він доручив двом Мавпам. Ті у лев’ячу гриву понастромляли пір’я з хвоста павича, на шию почепили намисто із зубів акули, а шкуру густо посипали пилком, струшеним з крилець десяти тисяч барвистих метеликів. Лев блищав і мінився на сонці всіма кольорами райдуги.

— Це чудово, ваша величність! — заверещала одна Мавпа.

— Це незрівнянно! — підхопила друга й у захваті аж очі під лоба пустила.

Тоді й інші звірі теж стали вдавати, що їм подобається царське вбрання, бо добре знали силу лев’ячих м’язів і гостроту пазурів. А тим часом кожен думав: «От як Мавпи можуть зробити з Лева опудало!»