Борис Грiнченко
Посходились зайцi в лiсi та й стали тужити:
— Не дають нам на цiм свiтi спокiйно прожити:
Нас i люди убивають, i вовки, й лисицi,
І орлятам на поживу ловлять нас орлицi.
Нам щодня i страх, i мука!.. Як отак труситись,
То ходiмо ми до рiчки, бо краще втопитись!
І зайці всі пострибали топитися в річці
І до берега прибігли, а там на травичці
Жаби купами сиділи, — зайців ізлякались,
— Бовть! бовть! бовть! — усі у воду швидше поховались.
А зайці тоді гукають: — А стривайте, братця!
Є такі звірі на світі що і нас бояться.
Мабуть, їм життя ще гірше, аніж нам на світі,
Так не будемо топитись, а ходімо жити.
