Літературні казки | Чарівна скарбничка казок

Цяцькований Лев

Для молодшого шкільного віку

Олександр Лук’яненко

Усе було б гаразд, якби Левові не сказали, що він — цар звірів.

«Гм,— зміркував Лев,— коли я цар, то й вигляд у мене має бути царський. Треба якнайпишніше прикрасити свою стару шкуру…»

Подбати про царське вбрання він доручив двом Мавпам. Ті у лев’ячу гриву понастромляли пір’я з хвоста павича, на шию почепили намисто із зубів акули, а шкуру густо посипали пилком, струшеним з крилець десяти тисяч барвистих метеликів. Лев блищав і мінився на сонці всіма кольорами райдуги.

Хлібороб і орел

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Езоп

Якось уранці навантажив хлібороб на віслюка плуг і мішок пшениці, вивів волів із обори та й подався в долину – засівати своє поле.

День був погожий, сонячний. Зеленіли левади, на пагорбах яскріли весняні квіти. Ступав хлібороб за худобою, і радість повнила його груди, бо уявляв він, як сіятиме пшеницю – надію свого життя.

Галка й птахи

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Езоп

Було це за давніх-прадавніх часів. Якось, сидячи на своєму троні на високому Олімпі, надумав Зевс настановити царя птахів. Повелів усім, аби прийшли до нього і вибрали з-поміж себе найгарнішого – йому й бути царем.

Зачувши це, зраділо птаство, кинулося до річки вмиватися, чепуритися. Всі прагнули постати перед Зевсом якнайгарнішими.

Тільки галка спокійно сиділа на дереві. Не метушилася, бо знала – годі їй і думати про царювання. Надто вже вона непоказна. Де вже Олімп – найвищий гірський масив у Греції. У давньогрецькій міфології Олімп вважали місцем перебування верховного бога Зевса та інших богів.

Ведмідь чхнув

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Олександр Лук’яненко

У лісі почалася епідемія грипу.

— Кха, кха, кха! — бухикав у норі Борсук.

— Хр-рю-с-с, хр-рю-с-с! — чмихав у лопух Дикий Кабан.

— Пить, пить, пить! — жалісно попискувала Білочка, прикута до дупла високою температурою.

Бобер і Лис

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Олександр Лук’яненко

Лис блаженно хропів у норі, коли спалахнула лісова пожежа. Втягнув носом дим, вискочив,— а довкіл горить, тріщить, гогоче. Рятуйся, хто може!..

Задихаючись від чаду, з обсмаленими вухами добіг якось до берега річки та й заметушився. Річка що широка, що глибока, а плавець він нікудишній, ще й лапи геть попік: і до середини чи догребе, пустить бульки.

Лев і ведмідь

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Езоп

Якось тинявся лев лісом, шукаючи поживи. Вже два дні ріски в роті не мав. На третій день зустрів ведмедя.

– Добрий день, друже, куди простуєш?

– Ох, любий леве, – відповідає ведмідь, – шукаю чогось попоїсти, та нічого немає; такий я голодний, аж живіт до спини прилип.

– І я голодний, – відказує лев.

Кіт у чоботях

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Шарль Перро

Один мірошник залишив у спадщину трьом своїм синам тільки млин, осла і кота. Сини швидко поділили спадщину: старший забрав собі млин, середній одержав осла, а меншому дістався кіт. Менший брат дуже засмутився.

— Мої брати,— казав він,— зможуть чесно заробити собі на хліб, якщо житимуть разом. А мені, бідолашному, коли я з’їм кота і зроблю рукавички з його шкури, лишиться тільки померти голодною смертю.

Кіт почув ті слова, але нітрохи не збентежився.

Мій жайворонок у віконце полетів..

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

У матері було сім синів – найстаршому дев’ять років, а наймолодшому – три.

Спекла мати кожному синові по пшеничному жайворонку – і собі один. Виймає мати із печі жайворонків, ставить на стіл, а діти сидять рядочком, очей з них не зводять.

Рум’яні жайворонки, пишні. Сидять на столі й у відчинене віконце виглядають, наче полетіти збираються.

Як Оленка хотіла весну наблизити

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський

На стіні висить відривний календар. Сьогодні – п’яте січня. Оленка маленька, їй усього три рочки, але вона знає: щодня з календаря відривають один листочок. Вона просить бабусю:

– Покажіть, де буде весна.

Бабуся й показує.

Оленка сумує: як багато ще листочків треба відірвати.

Лисиця і ворона

Автор Казкар-чарівник

Для молодшого шкільного віку

Езоп

Якось ворона, пролітаючи над господою, побачила на гаку під дахом шматок м’яса.

«О, сьогодні добре пообідаю!» — зраділа вона.

Вхопила м’ясо та й злетіла на високе дерево.