Літературні казки

Для молодшого та середнього шкільного віку

Микола Зінчук

В одній державі перемогла революція, і влади дохопився ватажок революціонерів Тарган. Він обіцяв допровадити людей до загального благоденства. Але коли Тарган утвердився при владі, народ побачив, що благоденством тут і не пахне, а тільки гнітом і кров’ю. Налякані люди не знали, що їм робити. Збутися Таргана було вже неможливо. Він заявив, що залізною рукою поведе народ до благоденства, а хто не хоче, тому смерть. А себе самого назвав Залізним Володарем. Ім’я «Тарган» ніхто не смів і згадувати.

Зміцнювати владу Залізного Володаря повинна була й наука. Одного разу він закликав до себе вченого Гостродума і сказав:

Читати далі

Для молодшого та середнього шкільного віку

Микола Зінчук

Три хлопчики, три маленьких братики, гралися в полі. Гарно в полі на роздоллі! В небі заливається жайворонок, тепле, настояне на степових травах повітря тремтить-тремтить на обрії, приємно дзвенить дзижчання бджіл.

Добре хлопчикам у полі. Скільки тут цікавого! То милуються яскравим метеликом, то волохатого джмеля побачать, то зеленого коника зловлять.

Читати далі

Для молодшого та середнього шкільного віку

Микола Зінчук

На колгоспній фермі народилося телятко. Воно було біле-білісіньке, тільки з правого боку на шиї кругленька червона пляма. Ніби й гарненьке було, але не таке, як усі. Лежало пластом, і голова не трималася на в’язах. Мертве та й годі.

Якраз під ту пору над’їхав до ферми голова колгоспу, великий на зріст, чорнявий, череватий і носатий.

Читати далі

Для молодшого та середнього шкільного віку

Микола Зінчук

Давним-давно, коли на нашій землі була панщина, жив у одному селі молодий хлопець Юрко Соколенко. Здоровий був, і гарний, і сильний, тільки волі не мав. Мусів щодня працювати на пана. Кожного дня панські гайдуки об’їжджали село і гонили всіх на роботу. Давно вже втік би Юрко кудись у далекі краї, але не хотів розставатися з любою дівчиною Оксаною. А Оксана не могла піти з ним, бо в неї була хвора мати. І вирішили Юрко з Оксаною одружитися. Але тоді навіть одружуватися не можна було без панського дозволу. Юрко пішов до пана і сказав:

Читати далі

Для молодшого та середнього шкільного віку

Микола Зінчук

Один бідний чоловік нічого не мав, тільки невеличкий клаптик землі. Тяжко було йому жити. А ще тяжче стало, як померла його жінка і зостався він бідувати з трьома синами. Багато працювали батько й сини на своїй землі, але нелегко прогодуватися з такої малої ділянки. Захворів старий батько і вже не міг більше працювати. Перед смертю він покликав до себе синів і сказав:

Читати далі

Для молодшого та середнього шкільного віку

Микола Зінчук

Жила собі старенька бабуся і мала семеро онучат. Діти були сиротами, і дуже тяжко їм жилося. Часто бувало, що й пообідати не було чим. І коли нічого було дати онучатам їсти, бабуся садовила їх довкола себе і розказувала казочки. І так цікаво розказувала, що діти забували про їжу.Одного разу звіявся сильний вітер і нагнав хмар. У небі почало блискати й гриміти. Громи так гуркотіли, що аж хатина здригалася. Полив як з відра дощ. Горобчики сховалися під дах, а маленькі онучата пригорнулися до бабусі. Щоб заспокоїти їх, бабуся почала розповідати:

Читати далі

Для молодшого та середнього шкільного віку

Микола Зінчук

Давно-давно в нашому рідному краї жила бідна вдова з маленьким хлопчиком. На їхній убогій хатині звили собі гніздо білі лелеки. Тільки й радості в хлопчика було, що довгоногі птахи на хаті. Але скінчилося красне літо і спустіло лелече гніздо. Осінні вітри обвіяли з дерев пожовкле листя, на землю впали сніги, і для хлопчика настали тяжкі часи. Він цілими днями сидів у вогкій задимленій хатині і чекав весни. А надворі віяли заметілі і тужило-плакало щось на вітрі.

Читати далі