Для дошкільного віку
Олена Пчілка
Ну, й розумний же наш котик!
Де такий і взявся?!
Чи у школі де навчався?
Чи такий вже вдався?
Казку хоч яку вам скаже,
Українські
Кицина абетка
Л.Коврига
А
«Ах, сказала киця зранку. –
Що робити по сніданку?
До Андрійка я піду,
Погуляю з ним в саду».
ЧОМУ ЗНИКЛА ШАПКА-НЕВИДИМКА
Лариса Письменна
Сьогодні Ясик був слухняний — не пустував.
Таке іноді буває. Мама повела його до лісу. І там він не ламав гілок, не витоптував квітів, не полохав птахів, не рушив мурашника, хоча й дуже хотілося. Зирк — а в траві блищить маленький золотаво-зелений жучок.
Гризонько
Микола Зінчук
Жив собі чоловік із жінкою і мали хлопчика. Звався той хлопчик Тарасиком. Був Тарасик жвавий і розумний, але чомусь не ріс. Минали роки, інші діти росли й ставали великими, а Тарасик як був, так і залишився малюком. Жили вони бідно. Мама часто ходила в ліс по гриби, по ягоди. Дрова теж носила в’язками з лісу.
Зозуляста курочка
Микола Зінчук
Жив собі Великий Музика. Його обтяжувала суєта навколишнього життя. Не хотів Музика ні багатства, ні слави, а тільки радощів спілкування з музикою і природою. Він поселився з жінкою на відлюдді, на самому краю села під лісом.
МАРУСЯ ТА КНЯЗЕНКО
Борис Грiнченко
(Покинута в лісі дівчина)
І
Ой, умерла жінка в чоловіка,
А в нього ж то дочка Маруся —
Не зросла до розуму, підліток,
І хазяйство в нього чималеньке.
Чоловік той думає-гадає:
Як синиця хотіла море спалити
Слухати казку “Як синиця хотіла море спалити”:
Іван Франко
Збірка казок “Коли ще звірі говорили”
Була собі Синиця. Невідомо, що їй збрело в голову, що звила собі гніздо на самім березі моря на невеличкому кущику. Поки море було спокійніше, все йшло гаразд. Синиця нанесла яєць і почала висиджувати їх. Аж ось повіяв вітер, розгулялося море, затопило кущик і з ним Синичине гніздо. Сама Синиця ледве жива втекла, а її яєчка попливли з водою.
Ой-ой-ой, як розгнівалася Синиця! Сіла собі на скелі над морем та як почне сварити та лаяти море:
ДУМА ПРО КНЯГИНЮ-КОБЗАРЯ
Борис Грiнченко
(З народного поля)
І
Ой то не білий туман землю скрізь покриває,
А то князь молодий у похід виступає,
З військом рушає,
Турчина воювати,
Слави собі вояцької-молодецької залучати.
До своєї землі ще землі придбати.
Солодка хатка
Для дошкільного віку
Павло Глазовий
Якось бігло ведмежатко
Та й натрапило на хатку.
Стоїть вона на льоду,
Уся в цукрі і меду.
Дах примерзлий, не прибитий,
Весь морозивом покритий
Двері зроблені з млинців,
Стіни — з білих буханців.
ПРИГОДИ ГАВЧИКА ТА БУЛОЧКИ
Володимир Біленко
Біжить якось Гавчик з прогулянки. Глядь: у бур’яні під парканом Булочка лежить, а на ній — дві краплинки. Плаче Булочка!
— Тебе хто-небудь скривдив? — питає Гавчик.
— Так,— каже Булочка.
— Давай я тебе додому відведу,— запропонував Гавчик.
— А ти хіба знаєш, де моя домівка?