Івасик-телесик

Для дошкільного віку

Казковий сценарій

Дійові особи:
дід, баба, Івасик-телесик, лисиця, вовк, кабан, білка, зайчик.

Автор
Жили собі дід та баба в селі на горбочку
В чепурненькій хатиночці аж біля лісочку,
Мали сина маленького,
Івасиком звали,
Колисали в колисочці і пісень співали.
Баба сидить біля хати та співає колискову
“Люлі, люлі, люлі налетіли гулі”.
А Івасик ріс скоренько, сили набирався,
Мамі вдома помагав, по рибку збирався.

Івасик
Ти зроби мені, татусю, човник та веселечко,
Буду рибку я ловити отут недалечко
Досить вам стареньким уже працювати,
Буду рибку я ловити та вас годувати.

Дід
Добре, сину, все зроблю як ти забажаєш,
Ти ж тепер стареньким нам всюди помагаєш!

Автор
Зробив батько човник та й срібне веселечко,
Став ловить Івасик рибку в річці недалечко.
Як тільки наловить рибки синок багатенько,
Стане кликати матусю отак голосненько.

Івасик
Ой, іди, іди матусю, моя ти рідненька,
Забери в мене цю рибку ти зараз швиденько,
Звари, мамо, з неї юшку та й підсмаж рибинку,
Нагодуй себе та батька і мене – дитинку!
А я буду й далі тут рибку ловите,
Так і будемо всі разом ми у світі жити.

Баба
Йду спішу, синочку, ти мій дорогенький,
Рости дужим і здоровим, сину мій рідненький,
Лови, сину, рибку велику й маленьку,
Та й співай же пісень дзвінко, веселенько!

Автор
Прийде, рибку забере, та й іде додому,
Готувати їстоньки Івасику своєму.
А лисиця раз почула отаку розмову,
Й задумала зробить лихо Івасику малому.
Підкралася до берега та й давай чекати,
Коли буде пливти човник до своєї хати.

Лисиця
Украду Івасика заберу рибину
Буду годувати всю свою родину,
А Івасика заставлю рибу ще ловити,
Буде цей Івасик в моїй хаті жити!

Автор
Так вона сиділа й вела свою мову,
Та не бачила що Івасик чує цю розмову.

Зайчик
Не допущу я до цього, не буде такого,
Щоб лисиця їла рибку Івасика малого!

Автор
Та й побіг мерщій до лісу, став посеред нього.
Та й як крикне голосненько.

Зайчик
Гей, всі друзі лісові, йдіть сюди скоренько,
Будемо хлопця рятувати, від лиск хитренькій!

Автор
Як почули крик у лісі, зразу позбігались:
Вовк, їжак, кабан і білка – всі разом зібрались!

Їжак
Зайчику, чого кричиш, що тут в тебе сталось?

Білка
Хто, кого тут кривдить, розкажи скоренько,
Заступимось ми за нього всі разом дружненько!

Зайчик
Хоче тут лисиця, біди наробити,
Хоче примусить Івасика в своїй хаті жити,
Щоб він рибу їй ловив, годував ледащу,
Допустити такого не можемо ми нізащо!

Кабан
Треба нам лисицю всім отут провчити,
Щоб могли спокійно ми у лісі жити?

Вовк
Одягну сорочку Івасика малого,
Буду я пливти в човні та співать за нього!
Хай подумає лисиця що я – це Телесик.

Їжак
Добре кажеш, молодець, вовчику сіренький,
Треба руду обдурити хоч разок гарненько!

Білка
А то думає, руда, що усіх хитріша,
Треба нам їй показати, що ми розумніші!

Зайчик
Як рішили так і зробимо, провчимо руденьку,
Щоб усім, усім у лісі жилось спокійненько!

Автор
Як рішили, так і зробили –
Вовка в човник посадили,
Аж тут і лисичка іде та співає,
Та на човник на річечці ласо поглядає!

Лисиця
Пливи, пливи, Івасику, буду годувати,
Прохолодним квасом буду частувати!

Вовк
Пливу, пливу, матусенько, пливу дорогенька.

Автор
Сказав Вовчик голоском тоненько, тоненько.
Стоїть лиска на березі та й човник чекає,
Як їсть вона рибку, собі уявляє,
Та тихесенько під ніс пісеньку співає.

Лисиця
Ой, яка ж я розумненька, яка ж я хитренька,
Усіх в лісі обдурила, лисенька руденька,
Хочу я на бережку смачну рибку з’їсти…

Вовк
Як не соромно, тобі, лисичко, брехати,
Забирайся ти скоріше до своєї хата.
Бо як прийдуть зараз звірі сюди на розправу,
Будеш мати з нами, ти, неприємну справу!
Хіба можна ображати діточок маленьких,
Та залишити без сина цих батьків стареньких!

Автор
Тут і звірі підоспіли на оцю розмову,
І стали вони вести з лисицею мову.

Зайчик
Схаменися, дорогенька, не сором ти звірів.

Білка
Всім на світі треба жити в злагоді і мирі.

Їжак
Треба один одному всім допомагати,
І в лиху годину друзів захищати!

Кабан
А не хочеш ти так жити – з лісу проженемо,
І тебе до себе в друзі не візьмемо!

Лисиця
Ой, пробачте мене, друзі, все я зрозуміла,
А зробила це тому, що рибки захотіла!
Більше я не буду нікого дурити
Буду я трудитися і у мирі жити!

Зайчик
Добре, добре, ми повіримо, тобі дорогенька,
Дозволимо в лісі жити, лисичко руденька!

Їжак
Добре хочемо щоб ти знала цю науку,
Що у лісі кожен має кругову поруку!

Білка
А я хочу що б ти знала і запам’ятала,
Що не смієш ти нікого у лісі дурити.
Як що хочеш разом з нами у лісі жити!

Кабан
Зараз йди до Івася та проси прощення.
Щоб простив тебе, хлопчина, за твої творіння!

Лисиця
Добре, добре, я піду буду проситься,
Щоб узнали усі в лісі хто така лисиця!

Автор
Побігла, лисичка, до хати в лісочку
Що стояла недалечко отут на горбочку,
Постукала тихесенько та й стала просити.

Лисиця
Простіть мене, люди добрі,
Прости й ти, Івасю!
Обіцяю більш нікого ніколи дурити,
Обіцяю, що не буду більше зла робити,
А ні в лісі, а ні в полі, а ні в кого в домі!

Дід та Баба
Ми тебе, лисичко, прощаємо, прощаємо,
Разом з звірами усіма тебе пригощаємо:
Рибкою, капустою, яблучком смачненьким,
Що приготував нам Івасик маленький!

Вовк
То ж давайте на радощах усі заспіваємо,
Про мир, дружбу та злагоду,
Яку в лісі маємо!

Всі разом співають пісню про дружбу.

КІНЕЦЬ