Для молодшого та середнього шкільного віку
Микола Зінчук
Осиротіла маленька Леся. Стояли напоготові її запаковані речі, і далека дорога в невідоме чекала на неї. Їй пригадувалися мамині слова: «Донечко, я вже буду вмирати. Тебе відвезуть до тітки в Запорізьку область. Тітка добра, вона тобі кривди не заподіє. Слухайся її, слухайся вчителів, будь чемною дитиною. Але пам’ятай, там, де ти будеш жити, не в пошані наша українська мова. Багато людей зрадили, зреклися її і говорять мовою чужинців. Не зроби цього, хоч би як тобі важко було. В бою за Україну загинув твій дід. Він був вояк Української Повстанської Армії. За Україну помер у концтаборі твій батько. Шануй пам’ять про них, люба дитино моя».